10 октября 2012

Causa iusta (законна підстава) або правосуддя по-українськи.

Проблема незаконних звільнень, що  в більшій мірі пов’язана  з дією застарілих законодавчих норм і наявністю правових колізій,  в пошуках правди в черговий раз дає підстави звернень до судового органу. Однак, чи завжди принцип неупередженості, незалежності, законності дійсно є виправданими в нинішній судовій системі?

 

Звертаючись до судового органу

Звертаючись до судового органу, без сумніву юрист або адвокат сподіваєтья на те, що справедливість і доброчесність стануть своєрідними орієнтирами  на судовому процесі.

Яким чином здійснюється застосування тих чи інших положень закону судом?

Який тоді  «критерій» застосування судом,  а  в іншому випадку незастосування тих чи інших положень закону?

І, мабуть, мова йде все-таки  не про «внутрішнє» переконання суддів при ухваленні рішення. Як свідчить практичний досвід наших юристів і адвокатів, такого роду «оцінювання» судом справи  по суті є абсурдним і нелогічним. Тому наступний  виклад  є своєрідним пошуком нової  істини.

 

Пошук нової  істини

Наразі, юристи і адвокати по адміністративним справам юридичного бюро «Юротат» здійснюють представництво декількох посадових осіб  у справах за позовами проти Державної митної служби та Київської регіональної митниці щодо визнання протиправними і скасування їх наказів в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України(ст. 30, ч.1, п.6 Закону України «Про державну службу»).

 

Для наочності, використаємо порівняльний аналіз двох  аналогічних справ

Враховуючи, що судочинство здійснюється  по аналогічних  справах лише  щодо  різних осіб, резолютивна частина рішення Окружного  адміністративного суду міста Києва прийняла  зовсім різний ракурс.

При звільнені  з посади в одному випадку, суд  визнав  протиправним та скасував наказ Держмитслужби в частині припинення   перебування на державній службі в митних органах України,  задовольнив вимоги щодо поновлення на посаді старшого інспектора митного поста. До того ж, задоволенню підлягало і стягнення з регіональної митниці середньомісячної заробітної плати за весь час вимушеного прогулу.

Мотивувальна частина базувалась на посилання на частину другу ст. 9 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року, де  передбачено, що регулювання правового становища державних службовців, що працюють

  • в апараті органів прокуратури,
  • судів,
  • дипломатичної служби,
  • митного контролю,
  • служби безпеки,
  • внутрішніх справ
  • інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

 

А оскільки до спеціального митного законодавства відносяться і норми Дисциплінарного статуту митної служби України, то в преамбулі останнього  визначається  суть службової дисципліни, види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

 

Порушення службової дисципліни

Тобто і в частині регулювання правового становища державних службовців при застосуванні положень Дисциплінарного статуту митної служби України вимоги Закону України «Про державну службу» враховуються, але здійснюється таке регулювання за нормами спеціальних законів, зокрема, Дисциплінарного статуту митної служби України. Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Щодо застосування ч.6 ст.1 Закону України «Про державну службу» (порушення присяги) при припиненні державної служби, суд визначив це як  крайній  захід відповідальності  державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, якщо підставою для припинення державної служби є порушення посадовою особою митної служби службової дисципліни, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Оскільки, як визначив суд, порушення особою присяги державного службовця  не була мотивована належним чином відповідачами.

До того ж суд  вбачав належним чином не аргументовану підставу, завдання позивачем матеріальних збитків державі внаслідок несумлінного виконання службових обов'язків.

 

В аналогічній справі за позовом  іншої особи, суд взяв до уваги вищевказані законодавчі  установки з точністю до навпаки

В даній справі, за основу мотивувальної частини суд взяв  морально-правовий характер присяги державного службовця, оскільки моральний аспект присяги проявляється в тому, що вона спрямована на підвищення авторитету як державної служби, так і державного службовця, покладення на нього відчуття значимості виконуваних ним публічно-державних функцій, посилення відповідальності за виконання своїх службових обов'язків. Правовий аспект присяги характеризується тим, що вона тягне за собою певні юридичні наслідки. В результаті чого, судом першої інстанції позивачу в позові було відмовлено.

Вищий адміністративний суд у справі №К/9991/8528/11 від 12.10.2011р., яка має аналогічний характер,чітко визначив власну позицію, яка зводилась до наступного:

Помилковим суд вважав одночасне застосування щодо особи положень Закону України «Про державну службу», Митного кодексу України і Дисциплінарного статуту митної служби України.

Відповідно до положень статті 408 Митного кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України , цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу». Тобто норми Закону України «Про державну службу» можуть застосовуватись щодо посадових осіб митної служби лише у тій частині, що не урегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Дисциплінарного статуту митної служби України.

Оскільки  поняття, порядок, підстави  відповідальності за порушення службової дисципліни визначені Дисциплінарним  Статутом митної службу, тому  згідно  положень пункту 1 статті 22 Статуту до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, зокрема, належать порушення вимог законів, інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників. Тобто, зазначені у наказі про звільнення позивача з посади і припинення перебування на державній службі порушення, які кваліфіковані у наказі та у судових рішеннях як неналежне виконання даною особою своїх посадових обов’язків, прямо підпадають під порушення службової дисципліни, визначені у пункті 1 статті 22 Дисциплінарного статуту митної служби України, за вчинення яких можуть бути застосовані види дисциплінарних стягнень, визначених статтею 23 цього Статуту, у тому числі і звільнення з митного органу.

 

Припинення державної служби

Припинення державної служби на підставі пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності. При цьому, при  застосуванні такого виду заходу  дисциплінарного  впливу, як звільнення на відповідача  покладається обов’язок  такого мотивування. Крім того,  застосування заходів дисциплінарного впливу до посадових осіб митної служби України чітко урегульовано розділом 4 Дисциплінарного статуту митної служби України, який визначає види дисциплінарних стягнень, порядок їх застосування, що має наслідком забезпечення належного захисту законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань їх дисциплінарної відповідальності. За правилами статті 31 Статуту застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Застосування за вчинення дій, які кваліфіковані як неналежне виконання позивачем своїх посадових обов’язків, положення пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»(порушення присяги), відповідач тим самим позбавив позивача права на належний захист своїх законних прав та інтересів відповідно до положень розділу 4 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Як зазначає Вищий адміністративний суд, підставою  звільнення позивача з роботи суд визначив як  незабезпечення позивачем виконання пункту 3 наказу митниці «Про покладення персональної відповідальності за виконання планових показників» від 30 червня 2010 року №310 в частині забезпечення заступниками щоденного контролю за виконанням митними постами планових показників і вжиття вичерпних заходів щодо виконання завдань з наповнення Державного бюджету України.

Крім цього, при вирішенні питань про погашення або зняття дисциплінарних стягнень, застосованих щодо позивача, суд попередніх  інстанцій помилково керувався   положеннями частини 1 статті 151 Кодексу законів про працю України, оскільки дисциплінарні стягнення до позивача були застосовані за нормами Дисциплінарного статуту митної служби України, а не Кодексу законів про працю України.

 

Позивач звільнений з посади

Позивач звільнений з посади з припиненням перебування на державній службі не як посадова особа митної служби, а як державний службовець. Закон України «Про державну службу» передбачає особливі види дисциплінарної відповідальності державних службовців (стаття 14 Закону) та особливі підстави припинення державної служби (стаття 30 Закону). Проте, зазначеним Законом не встановлено порядку застосування дисциплінарних стягнень, передбачених статтею 14 Закону та порядку припинення державної служби з підстав, визначених статтею 30 Закону.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 18 березня 2008 року (справа за позовом особи до управління Міністерства внутрішніх справ в Одеській області про усунення перешкод для проходження публічної служби) зазначила наступне:

«Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов’язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням). До таких законодавчих актів належать, зокрема,

  • Закон України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ
  • Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР.

 

У розділі IV цього Положення викладено умови призначення на посади, переміщення, просування по службі осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі передбачена можливість переміщення цих осіб по службі при скороченні штатів, але значення терміну «скорочення штатів» не розкрито, у зв’язку із чим при встановленні наявності такого скорочення і правомірності його проведення необхідно керуватися нормами трудового законодавства».

Частина 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» передбачає, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі, зокрема, порушення присяги.

Частиною 2 статті 14 зазначеного Закону встановлено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, зокрема, попередження про неповну службову відповідність.

Оскільки як при припиненні державної служби, так і при накладенні на державних службовців дисциплінарних стягнень Закон України «Про державну службу» містить посилання на законодавство про працю, зокрема на Кодекс законів про працю України, то при застосуванні підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності та припинення державної служби, встановлених статтями 14 та 30 Закону України «Про державну службу», необхідно дотримуватись порядку застосування дисциплінарних стягнень, звільнення з роботи, встановленого нормами Кодексу законів про працю України.

Для отримання кваліфікованої допомоги в галузі трудового права звертайтеся до юристів та адвокатів нашого юридичного бюро.

 

Матеріали за темою

Стратегія ведення справ у суді: власний досвід

Тактика ведення переговорів

Causa iusta (законна підстава) або правосуддя по-українськи

Рішення Європейського суду з прав людини в спорах з оподаткування («Інтерсплав проти України»)

Слідкуйте за нами в соціальних мережах

 

Юротат Фейсбук https://twitter.com/jurotat

 

Потрібна допомога юриста або адвоката? Пишіть

 

jurotat@gmail.com

jurotat@gmail.com 

jurotat

 jurotat